Карибська криза
Проблеми роззброєння були в центрі уваги всіх сесій Генеральної Асамблеї ООН другої половини 50-х років. Обидва воєнно-політичні блоки, втягнувшись у гонку озброєнь, нагромаджували значні арсенали засобів масового знищення, і будь-яка випадковість могла призвести до загибелі людської цивілізації.
Москва намагалася зображувати себе захисником усіх поневолені народів. На цій же сесії Генеральної Асамблеї ООН М. Хрущов заклик; до негайної та цілковитої ліквідації колоніалізму. У відповідь на це пре ставник США висловив здивування з приводу того, що цього вимагала країна, яка у XX ст. найбільше розширила свою територію. В такому дусі виступили й інші делегати. Дебати навколо проблеми ліквідації колоніалізму замість очікуваного радянською стороною тріумфу перетворилися у звинувачення СРСР у веденні імперської політики.
13 серпня 1961 р. власті НДР звели Берлінський мур, який перетнув німецьку столицю і став символом поділу Європи. Командування НАТО й ОВД підвело танки впритул до кордону двох німецької держав. Впродовж декількох днів танки двох блоків розділяла смуті у десяток метрів. Напруження зростало. В останній момент радянських машини було відведено.
У 1963 р. Генеральна Асамблея ООН скріпила своїм рішенням радянсько-американську домовленість не розміщувати у космічному просторі будь-які об'єкти з ядерною зброєю або іншими видами зброї масового знищення. У жовтні 1964 р. Пекін уперше здійснив випробування власної атомної бомби і разом з Францією залишався поза колом держав, які підписали Московський договір.
Інтервенція СРСР і його союзників у Чехо-Словаччину 1968 р. ускладнила міжнародну ситуацію і, водночас, показала всьому світові кризу комуністичної системи. «Празька весна» 1968 p., паростки демократизації політичного життя Чехо-Словаччини були розцінені комуністичними ідеологами як наступ імперіалістичних сил. У середині липня 1968 р. у Варшаві керівники п'яти держав Варшавського договору (СРСР, Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі) засудили керівництво ЧССР. Пролунав заклик покінчити з «контрреволюцією», ввести до країни війська Варшавського договору/Радянські танки, підтримані військовими підрозділами Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі, 21 серпня вступили до Чехо-Словаччини. Розпочалася збройна інтервенція під гаслом захисту соціалізму.
Индустриализация страны и развитие советской промышленности
На протяжении ХХ в. СССР стал одной из крупнейших промышленных держав. Это было результатом реализованной в стране политики индустриализации, которая обусловила коренную реконструкцию всего хозяйства. Поэтому ведущей отраслью промышленности становится машиностроение. За годы двух предвоенных пятилеток по существу заново была создана авт ...
За нами россия и москва
Иосиф Виссарионович Сталин (1879-1953). В 1922-1952 генеральный секретарь партии большевиков, в 1952-1953 первый секретарь ЦК КПСС
Адольф Алоизович Гитлер (1889-1945). Фюрер и рейхсканцлер Германии с 2 августа 1934 года, верховный главнокомандующий вооруженными силами Германии во Второй мировой войне ...
Англо-бурская война. Начало войны и ход военных
действий
Англия постоянно провоцировала мелкие конфликты с бурами. Последние шли на значительные уступки во время переговоров с англичанами. Но Англии нужна была война, поэтому она выдвигала все новые и новые требования. Одновременно к осени 1899 г. в Южную Африку стали прибывать английские войска. В начале октября 1899 г. буры узнали, что из Ан ...