Карибська криза
Проблеми роззброєння були в центрі уваги всіх сесій Генеральної Асамблеї ООН другої половини 50-х років. Обидва воєнно-політичні блоки, втягнувшись у гонку озброєнь, нагромаджували значні арсенали засобів масового знищення, і будь-яка випадковість могла призвести до загибелі людської цивілізації.
Москва намагалася зображувати себе захисником усіх поневолені народів. На цій же сесії Генеральної Асамблеї ООН М. Хрущов заклик; до негайної та цілковитої ліквідації колоніалізму. У відповідь на це пре ставник США висловив здивування з приводу того, що цього вимагала країна, яка у XX ст. найбільше розширила свою територію. В такому дусі виступили й інші делегати. Дебати навколо проблеми ліквідації колоніалізму замість очікуваного радянською стороною тріумфу перетворилися у звинувачення СРСР у веденні імперської політики.
13 серпня 1961 р. власті НДР звели Берлінський мур, який перетнув німецьку столицю і став символом поділу Європи. Командування НАТО й ОВД підвело танки впритул до кордону двох німецької держав. Впродовж декількох днів танки двох блоків розділяла смуті у десяток метрів. Напруження зростало. В останній момент радянських машини було відведено.
У 1963 р. Генеральна Асамблея ООН скріпила своїм рішенням радянсько-американську домовленість не розміщувати у космічному просторі будь-які об'єкти з ядерною зброєю або іншими видами зброї масового знищення. У жовтні 1964 р. Пекін уперше здійснив випробування власної атомної бомби і разом з Францією залишався поза колом держав, які підписали Московський договір.
Інтервенція СРСР і його союзників у Чехо-Словаччину 1968 р. ускладнила міжнародну ситуацію і, водночас, показала всьому світові кризу комуністичної системи. «Празька весна» 1968 p., паростки демократизації політичного життя Чехо-Словаччини були розцінені комуністичними ідеологами як наступ імперіалістичних сил. У середині липня 1968 р. у Варшаві керівники п'яти держав Варшавського договору (СРСР, Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі) засудили керівництво ЧССР. Пролунав заклик покінчити з «контрреволюцією», ввести до країни війська Варшавського договору/Радянські танки, підтримані військовими підрозділами Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі, 21 серпня вступили до Чехо-Словаччини. Розпочалася збройна інтервенція під гаслом захисту соціалізму.
Влияние Отечественной войны 1812 года на антикрепостнические настроения.
В ночь на 12 июня 1812 года войска Наполеона вторглись на территорию России. К этому времени французская буржуазия подчинила себе почти всю Европу и готовилась к установлению мирового господства. Россия должна была стать рынком французских товаров, источников дешевого сырья и рабочей силы.
Вместе с русским народом, принявшим на себя ...
Свнрчевский Владимир Степанович
Родился в 1920 г. В г. Краматорске, окончил железнодорожную школу N 7, затем работал на СКМЗ техником термистом. Одновременно учился в местном аэроклубе. В 1940 - окончил Ворошиловоградскую школу летчиков, учился вместе с будущим космонавтом Г. Береговым. В войну - на Западном, Калининском, 1-м Прибалтийском, З-Белорусском фронтах. В. С ...
Борьба на дипломатическом фронте
Анализируя причины побед, одержанных над белогвардейцами на Дальнем Востоке, прежде всего, указывают военное и тактическую ориентацию красноармейцев. Наряду с важными действиями и с политической работой по разложению войск противника большое значение имела и дипломатия Советского правительства. По словам В.И. Ленина в освобождении Дальн ...