Карибська криза
Проблеми роззброєння були в центрі уваги всіх сесій Генеральної Асамблеї ООН другої половини 50-х років. Обидва воєнно-політичні блоки, втягнувшись у гонку озброєнь, нагромаджували значні арсенали засобів масового знищення, і будь-яка випадковість могла призвести до загибелі людської цивілізації.
Москва намагалася зображувати себе захисником усіх поневолені народів. На цій же сесії Генеральної Асамблеї ООН М. Хрущов заклик; до негайної та цілковитої ліквідації колоніалізму. У відповідь на це пре ставник США висловив здивування з приводу того, що цього вимагала країна, яка у XX ст. найбільше розширила свою територію. В такому дусі виступили й інші делегати. Дебати навколо проблеми ліквідації колоніалізму замість очікуваного радянською стороною тріумфу перетворилися у звинувачення СРСР у веденні імперської політики.
13 серпня 1961 р. власті НДР звели Берлінський мур, який перетнув німецьку столицю і став символом поділу Європи. Командування НАТО й ОВД підвело танки впритул до кордону двох німецької держав. Впродовж декількох днів танки двох блоків розділяла смуті у десяток метрів. Напруження зростало. В останній момент радянських машини було відведено.
У 1963 р. Генеральна Асамблея ООН скріпила своїм рішенням радянсько-американську домовленість не розміщувати у космічному просторі будь-які об'єкти з ядерною зброєю або іншими видами зброї масового знищення. У жовтні 1964 р. Пекін уперше здійснив випробування власної атомної бомби і разом з Францією залишався поза колом держав, які підписали Московський договір.
Інтервенція СРСР і його союзників у Чехо-Словаччину 1968 р. ускладнила міжнародну ситуацію і, водночас, показала всьому світові кризу комуністичної системи. «Празька весна» 1968 p., паростки демократизації політичного життя Чехо-Словаччини були розцінені комуністичними ідеологами як наступ імперіалістичних сил. У середині липня 1968 р. у Варшаві керівники п'яти держав Варшавського договору (СРСР, Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі) засудили керівництво ЧССР. Пролунав заклик покінчити з «контрреволюцією», ввести до країни війська Варшавського договору/Радянські танки, підтримані військовими підрозділами Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі, 21 серпня вступили до Чехо-Словаччини. Розпочалася збройна інтервенція під гаслом захисту соціалізму.
Православие как фактор этнического самосознания русского народа в период
борьбы с татаро-монголами
Объединительная роль Православной Церкви была огромна еще в домонгольский период в связи с феодальной раздробленностью Руси, когда митрополиту и епископам нередко приходилось мирить князей во время их междоусобиц. По сути дела, церковь выступала тогда как важнейший фактор национального единства.
Это стало особенно ясно после вторжения ...
Промышленная революция в США и её особенности
В США промышленная революция и в целом процесс индустриализации приобрел специфический характер. С одной стороны, необычная для стран "старого капитализма" стремительная динамика модернизационного процесса дает основание отнести США к странам "второго эшелона" развития капитализма. С другой — он носил органический ха ...
Сельское хозяйство
В области сельского хозяйства в 1970-е — первой половине 1980-х гг. упор делался на агропромышленную интеграцию, т.е. объединение сельского хозяйства с отраслями, которые его обслуживают — промышленностью, транспортом, торговлей, строительством (в той их части, что связана с селом). Агро-пром рассматривался как главное направление сращи ...