Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
История колхозного движения. «Большой скачок»
Постановление Политбюро ЦК ВКП (б) «О темпе коллективизации и мерах помощи государства колхозному строительству» от 5 января 1930 г. Имело своей целью ускорить сплошную коллективизацию в первую очередь в зерновых районах. В связи этим 11 января 1930 г. В Москве было созвано всесоюзное совещание председателей районов сплошной коллективиз ...
Тобольская ссылка.
А. Керенский вспоминал: «Вопреки всем сплетням и инсинуациям Временное правительство решило ещё в самом начале марта отправить царскую семью за границу. Однако уже летом мы получили категорическое официальное заявление о том, что до окончания войны въезду бывшего монарха и его семьи в пределы Британской империи невозможен». После этого ...
Общенациональный патриотический подъем
Середина 30-х годов характеризовалась не только усилением японской агрессии, но и постепенным нарастанием сопротивления со стороны гоминьдановского режима, испытывавшего огромное политическое давление со стороны китайской патриотической общественности. Определенное военно-политическое укрепление гоминьдановского режима, упрочение в гоми ...